У світовій будівельній практиці широко використовуються пуцоланові цементи. Їх застосовують для виробництва конструкцій збірного залізобетону  і  в монолітному будівництві.

Відмінність пуцоланових цементів від цементів інших груп ПЦ ІІ полягає у відсутності в їх речовинному складі доменного шлаку. Замість нього використовують пуцоланові добавки (опока, туфи , золи виносу та інші ). Наявність в такому цементі дрібних фракцій в кількості до 30% від маси цементу,  розмір  частинок яких складає  ≤ 10мкм,  сприяє активній взаємодії цих добавок з продуктами гідратації портландцементного клінкеру.

Вміст пуцоланової добавки визначає характер порової структури цементного каменю, в якому сформована структура із зменшеним середнім розміром пор. Від характеру порової структури залежить і  морозостійкість бетонів на основі пуцоланових цементів. Пуцоланові цементи є низькоекзотермічними.

Як і всі цементи з мінеральними добавками, вони характеризуються також підвищеною сульфатостійкістю.

До особливостей використання пуцоланових цементів в бетонах необхідно віднести вищу  порівняно з аналогами на основі портландцементу залежність міцності і довговічності від температурно-вологісних умов твердіння. При температурах, що є  нижчими від 10ºС, гідратація пуцоланового цементу значно уповільнюється, тому це обмежує його застосування  в холодний період року.

Перевагою пуцоланового цементу над шлакопортландцементом  такої ж марки є те, що бетони на його основі з віком твердіння мають більшу міцність на стиск та згин.